Знакова подія відбулася у місті Верхньодніпровську на Різдвяні свята 4 січня 1908 року.

Якось раніше міський лікар Андрій Петрович Казанський та його дружина у приватній бесіді на одному з зібрань місцевої знаті запропонували влаштувати ялинку у Земському Домі. Та не для себе і не для благородних сімейств повітового центру, а саме для діточок з бідних родин міста та передмістя.

Пан Казанський окрім обов’язків міського лікаря обіймав також посаду лікаря Верхньодніпровської жіночої гімназії. Андрій Петрович з родиною проживав у власному будинку по вулиці Гімназичній ( наразі це вулиця Авраменка, до декомунізації Карла Лібкнехта). Сім’я була порядна, освідчена і поважна серед містян. Не раз міський лікар виїжджав на виклики хворих і не тільки у заможні будинки, але й у досить бідні родини. Людина цієї професії – завжди має велике серце і тут не дивно, що саме лікар став ініціатором такого дійства.

Та найбільш вражає, що таку ініціативу миттєво підтримали інші заможні та поважні городяни та їх родини, які жваво підключилися до збору коштів. Почалася грандіозна, як для маленького містечка, підготовка. І навіть трохи посперечалися. Група скептично настроєних городян пропонувала не ставити ялинку і не витрачати кошти «на всякие побрякушки и мишуру», а краще закупити багато кусків тканини, солодощів і просто роздати дітлахам у якості подарунків, яким вони звісно теж були б раді шалено. Та більшість врешті решт настояла на організації самого свята і не помилилися. А далі ми зрозуміємо, саме чому. Тож усе по порядку.

Ялинку вирішили поставити у залі Земського Дому. Але оскільки запрошених дітей з батьками виявилося дуже багато, то свято було проведено у дві частини. Другу партію дітей і батьків, яка залишалася очікувати, на певний час «приютилъ г.Браиловскій въ своемъ тепломъ театръ».

Цей поважний городянин – виходець з купецького роду - проживав у місті і мав великий будинок, який розташовувався проти Земського Дому. Він люб’язно погодився розмістити в себе частину дітей і їх батьків, яким довелося очікувати своєї черги.

О 3 годині до зали була запрошена перша частина діточок. Ось як описано очевидцем враження від ялинки у дітей :«Дъти пришли въ восторгъ отъ никогда не виданного ими зрълища : по серединъ комнаты, возвышалась , до потолка, стояла пышно убранная, блещущщая массой огоньковъ, сверкающая побрякушками «настоящая рождественская елка» до этого никогда не бывшая удълом бъдных дътишек».

На столі лежали гора з кусочків тканин, кожний під номером та підписаний прізвищем дитини. По периметру зали, на диванах та вікнах були розкладені кольорові пакети з цукерками, пряниками, горіхами та яблуками. На естраді з однієї сторони стояв дитячий хор, який співав різдвяні пісні, а з іншого боку, на зміну хору, вмикався грамофон, який грав різні марші.

Очевидець того дійства знову концентрує увагу на неприхованій реакції дітей, які ніколи не бачили різдвяної ялинки, бо та була недоступна у їх родинах. Далі мовою оригіналу :

«Надо было видъть радость и восторгъ ребятишекъ, жадным взоромъ пожиравших невиданное зрелище; нужно было слышать сдержанные восклицанія зрителей-малютокъ, очарованныхъ видомъ елки и тепломъ обстановки праздника. Ведъ эта елка предназначалась не для пресытившихся розными игрушками дътей обезпеченныхъ родителей, а для дътей, проводящихъ цълую зиму въ крохотных сырыхъи темныхъ хатахъ; такя елка согръла и освътила души маленькихъ горемыкъ. Скромный маленькій праздникъ, быть можетъ, на всю жизнь оставитъ по себе светлое воспоминаніе»

Теж саме відбувалося з діточками у другій черзі. Такий самий захват, палаючі радістю оченята та неприховані емоції.

Всього на організацію такого незабутнього свята було зібрано коштів у розмірі 170 руб.50 коп. Деякими поважними дамами пожертвувано близько 70 аршин тканини, 10 фунтів цукерок, а прикраси на ялинку багатьма взято зі своїх домашніх ялинок. Окремо на зібрані кошти було придбано 700 аршин бумазеї ( різновид тканини того часу), ще додатково прикрас і свічок, а також солодощів. Всього запрошено було 400 дітей.

Особливо громада дякувала організаторам і головним розпорядницям дійства – заможним дамам міста. Серед них відмічають особливо Ф.П. Сухіно, М.Ц. Базар, В.В. Артамонову, О.М.Казанську ( дружина ініціатора свята –лікаря Казанського), Р.Д. Романовську, А.В. Зарембо, Н.Х. Розумовську, А.С. Маркову, В.Н. Морозевич, А.Н. Шаро, А.Н. Сіробарську, М.Г. Столярову, М.І. Волкову, Л.Г. Килимник і нарешті Л.А. Савенко (дружина дворянина- Голови Повітової Земської Управи М.М. Савенко), яку дами попросили бути почесною розпорядницею свята.

Пожертвувачів грошовими коштами налічено близько 50 чоловік. Окремо кошти виділила Повітова Земська Управа. Крім цього багато чого було принесено з дому і куплено додатково за власний кошт кожним з учасників збору пожертвувань.

Саме про цю подію написав очевидець під загадковими ініціалами И.Ф.С. у місцевій газеті «Верхнеднепровский Земский Листок» від 10 січня 1908 року (Зберігання Російська Державна Бібліотека, м. Санкт-Петербург).

Мене особисто ця публікація розчулила і я вирішила не обійти увагою саме поняття благодійності, бо є в ньому, щось від Бога, щось про Чудо, яке у такі особливі дні вельми близько сприймається і особливо очікується.

А щоб підтримати настрій прийдешнього прекрасного і неповторного свята Різдва Христового та Нового Року, пропоную вашій увазі декілька поштівок початку XX століття, які несуть нам ті неповторні відчуття чудесних днів. На цих листівках символічно позували дітки. Не лише тому, що це свято маленького Ісусика, а й тому, що саме діти вміють щиро вірити в чудеса, і не зневірюючись чекати, і невимушено радіти їм.

Тож з прекрасними Новорічними і Різдвяними святами вас, мої любі!

Бажаю нам усім віднайти в собі ту саму дитячу віру у добро, в торжество чудесної сили і такі необхідні сьогоденню поняття, як любов, співчуття і благі наміри!

Хай усім нам щастить у Новому Році!

Альона Артеменко та група «Верньодніпровщина: історія, події, люди»

Опубліковано у газеті "Придніпровський край" від 19 грудня 2020 року.

На фото : Поштова листівка «Съ Рождествомъ Христовымъ»

початку XX століття ( з особистої колекції автора публікації)