Повідомляє UBR.

Другий законопроєкт стосується посилення відповідальності за порушення у цій сфері. Штрафи зростуть з діючих 85-136 грн до 3,4-5,1 тис. грн для громадян (реалізаторів), і зі 119-170 грн до 3,4-17 тис. грн - для чиновників, що закривають очі на допуск до продажу такої продукції без належного маркування.

Іншими словами, мінімально штрафи зростуть у 28 разів, а максимально - у 100 разів.

Новації передбачають також і створення ефективних механізмів запобігання таких правопорушень. Законопроєкти визначають чіткі процедури і механізми щодо поводження з ГМО, вимоги до маркування ГМ-продукції, а також не дозволяють вводити споживачів в оману.

Виконавчий директор Союзу споживачів Максим Несміянов у розмові з нами звертає увагу, що хоч влада і планує збільшити штрафи, самої статистики щодо частоти порушень немає.

У чистому вигляді українці ГМО не бачили і не побачать

Директор ГО "Економічний дискусійний клуб" Олег Пендзин звертає увагу, що ГМО - "одноразовий захід". На дачах землевласники цим займатися не будуть. Щоб виростити ГМ-продукцію, треба купити ГМ-розсаду, яка живе рік. Вона навіть зовні відрізняється.

Наприклад, ГМ-картопля в півтора-два рази більша. Вона не дає подальшого потомства. Ніхто не буде її вирощувати вдома. Хіба що кукурудзу можна переплутати. Але все інше відрізнити в первинному вигляді можна з легкістю. Як правило, ГМО використовують саме для подальшої переробки, коли кінець знайти вже неможливо.

"Ви не купите в магазинах картоплину на пів кілограма. Як і помідор гігантських розмірів. Така продукція в сирому вигляді на прилавки не надходить. ГМО вирощується, щоб збільшити урожай для переробки. Тим більше, така продукція захищена від шкідників і гнилі. Жуки облітають її десятою дорогою", - говорить він.

В Україні ГМО поширене не так, як у світі. У нас своя специфіка. Саме почасти з цієї причини кінцеві споживачі не відчують жодних цінових коливань. Закони, якщо їх прийме парламент, ніяк не торкнуться домогосподарств.

"Наразі сільськогосподарське виробництво за кордоном ведуть спеціалізовані компанії. В Україні ж основна продукція надходить до споживачів з домогосподарств населення. Понад 90% картоплі, яку споживають українці, надходить до них саме з домогосподарств", - зазначив експерт.

Головне - маркування

На етикетці має бути чітко написано, модифікована ця продукція чи ні. У банці з консервованою кукурудзою цього на око не визначиш. Це можна помітити лише по етикетці. І це стосується всіх продуктів. У переробці це - річ принципова. Починаючи картоплею і закінчуючи делікатесами, які коштують дуже недешево.

Аграрії тільки виграють, переконують у Кабміні

У Мінекономіки вважають, що ці законопроєкти обернуться для вітчизняних аграріїв одними плюсами. Наприклад, заступник міністра економічного розвитку Ірина Новікова вважає, що після схвалення Радою і президентом цих ініціатив фермери зможуть легально використовувати ГМ-сорти рослин.

Річ у ьлму, що ГМО вже давно знаходиться в обігу на українському ринку, але зараз усе це - незаконна і безконтрольна діяльність. По-друге, аграрії отримають доступ до останніх досягнень науки і технологій, до більш продуктивних сортів і зможуть збирати більше врожаю. А це означає зростання доходів.

"Аграрії отримають доступ до сортів, які є більш стійкими до посухи, до високої температури, до хвороб, до шкідливих організмів та ін. Як наслідок, аграрії матимуть менші втрати врожаю, а економіка - великі обсяги виробництва", - прогнозує чиновниця.

І останній плюс. Внаслідок стійкості ГМО-сортів до хвороб і шкідливих організмів фермери зможуть зменшити використання засобів захисту рослин (ЗЗР), а значить - знизити негативний вплив на довкілля, менше шкодити здоров'ю споживачів і скоротити витрати на ЗЗР.

"А це - ні що інше, як здешевлення виробництва, а також впровадження більш органічного і більш чистого виробництва с/г-продукції, виконання цілей" Зеленого курсу" - набору ініціатив, висунутих Єврокомісією, щоб зробити Європейський континент кліматично нейтральним до 2050 року", - підсумовує вона.