З 1 травня 2019 року в Україні набуває чинності ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII.

Цей документ стосуватиметься як мешканців квартир, які є власниками житла у багатоквартирних будинках, так і підприємців та юридичних осіб, котрі орендують нерухомість у форматі офісу.

Цікаво, що раніше мешканці(орендарі) будинку самостійно обирали послуги, які хочуть отримувати. Проте за новим законом вони платитимуть за усі 15 передбачених чинним законодавством послуг та не матимуть змоги відмовитися від них.

На перший погляд новий закон про ЖКП дійсно має на меті покращити чає покращ якість комунальних послуг. Проте це невідворотно стане новою статтею у видатках як власників житла, так і законних орендарів квартир.

LegalHub розмежували головні положення закону та окреслили нововведення, що торкнуться українців, зокрема тих, хто орендує офіси у житлових багатоповерхівках та сплачує за комуналку.

Індивідуальні та колективні договори

Власники комерційних об’єктів (офісів), розташованих у квартирах житлових будинків, сплачують за комунальні послуги так само, як і мешканці квартир. Тобто формат та правила оплати спожитих послуг для них та для мешканців квартир у житловому будинку будуть аналогічними.

Головне нововведення закону – укладення колективного договору з виконавцем комунальних послуг.

Тип договору – колективний чи індивідуальний – обирається окремо для кожної комунальної послуги. Проте постачання газу та електроенергії здійснюватиметься виключно за індивідуальними договорами.  

• Колективний договір укладатиметься між виконавцем послуги та особою, уповноваженою на це співвласниками (управитель або орган управління ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків)). Це значить, що перед підписанням договору обов’язково має бути обрана довірена особа. Співвласники багатоквартирного будинку повинні самостійно визначити порядок ведення обліку спожитих мешканцями (орендарями) компослуг та оплати за них.

Таким чином, юридична особа, уповноважена від імені усіх співвласників будинку, може бути колективним споживачем компослуг та укласти колективний договір. Проте лише за умови наявності загальнобудинкового лічильника енергоресурсу.

Колективний споживач зможе придбати послугу (енергоресурс) “на вході до будинку” та розподілити між окремими споживачами.

• Індивідуальний договір може бути укладений з виконавцем (постачальником) послуги у двох видах. Перший передбачає відповідальність виконавця за якість послуги безпосередньо у приміщенні. Другий передбачає відповідальність виконавця за якість послуги на вході до будинку. Залежно від типу індивідуального договору  споживач (власник або орендар) отримуватиме платіжки з різними сумами до сплати.
• Абонентська плата – ще одне нововведення Закону для укладачів індивідуальних договорів. Абонплата – це платіж, котрий обов’язково має бути сплачений виконавцеві послуги за індивідуальним договором.

Так, у випадку Першого індивідуального договору плата споживача послуг складатиметься з плати безпосередньо за послугу, плати за абонентське обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових мереж.

Для тих, хто обрав Другий індивідуальний договір, плата складатиметься з плати безпосередньо за послугу та за абонентське обслуговування.

Нарахування пені

Пеня нараховуватиметься за несвоєчасну оплату комунальних послуг і становитиме 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення платежу.  Тобто за 1 день прострочення сплати боргу у 100 гривень нарахують 0,01 гривню пені. За 100 днів – пеня 1 гривня.

Нові правила розподілу спожитих тепла і води

Споживачі бачитимуть у платіжках такі дані:

• обсяг спожитої послуги,
• кінцеву вартість послуги
• розподіл послуги на:

а) власне спожиту у квартирі;

б) місцях загального користування (під’їзд, сходова клітина, горища, комірчини);

в) витрачену на функціонування внутрішньобудинкових мереж.

Аби визначити такий розподіл, братимуться до уваги показання будинкового та індивідуального лічильників. Відтак, якщо усі квартири і нежитлові приміщення оснащені індивідуальними лічильниками, то обсяг спожитої послуги визначається за їхніми показаннями. Якщо у будинку є житлові та нежитлові приміщення без індивідуальних лічильників, обсяг спожитої послуги для них нарахують з огляду на площу.