Історичний факт – перемогу наших предків над іноземним загарбником, політики використовують для того щоб зробити ворогами земляків, родичів та друзів.

Заробляти на святому, на народній пам'яті – високорентабельний бізнес, це підтвердять торговці штучними квітами в поминальні дні. Сьогодні в Україні чимало політиків намагаються заробити – хто гроші, хто репутацію, експлуатуючи народну пам'ять про перемогу над нацизмом. Причому, в залежності від своєї політичної орієнтації, викручують ту народну пам’ять в різні боки. Дійшло до заяв про те, що Друга Вітчизняна війна для СРСР – то щось одне, а для України – зовсім інше. Мовляв, комуністичний режим був для українців таким же окупантом, як війська 3-го рейху. А поліцаї, які розстрілювали сусідів - євреїв та комуністів, це практично «свої хлопці»!..
Варто нагадати переписувачам історії: українці здобували ту перемогу над гітлерівськими окупантами пліч-о-пліч з мешканцями інших республік СРСР. Лише з Дніпродзержинська в перші тижні війни на фронт було мобілізовано більш ніж 17 тисяч чоловіків. Чимало українців лежать в братських могилах поряд з солдатами інших національностей. І в травні 45-го року дніпродзержинці разом з усіма мешканцями величезної країни святкували спільну перемогу над спільним ворогом-окупантом.
В Кам'янському лишились 110 живих учасників тієї війни, нагадують в міській раді ветеранів. Торік їх було ще 138. Переважно, це люди віком понад 90 років – чиїсь діди-прадіди, бабусі-прабабусі. Для них, а також для 13 тисяч «дітей війни» 9 травня – день, коли їм повідомили, що жахливе 4-річне лихоліття скінчилось, і вони перемогли. 
Сьогодні 9 травня в офіційних документах називається Днем пам'яті та примирення і 74 річниці перемоги над нацизмом у 2 світовій війні. З пам’яттю та перемогою все більш-менш зрозуміло: формулювання ніби запрошує пам’ятати про ту спільну перемогу. А от щодо примирення – то з вуст сучасних ідеологів це звучить як блюзнірство чи провокація. Адже дехто з них говорить сьогодні, що це була «не наша війна». А дехто знову починає заводити моторошно знайому пісню про «правильних» і «неправильних» українців – залежно від мови, залежно від того, до церкви якого патріархату ти ходиш молитись, які дати святкуєш. Лише скажи «примирення» - ризикуєш отримати наліпку «сєпара» чи колаборанта. То що відзначатимемо 9 травня, земляки?