Кабінет міністрів затвердив нову редакцію українського правопису. Відтепер українцям доведеться переучуватись по-новому писати знайомі з дитинства слова, а також витрачати гроші на друкування нових підручників та словників. Можновладці придумали ще один привід для непорозумінь та сварок між українцями та «правильними українцями».

Постанову про новий український правопис ухвалили 22 травня на засіданні уряду. «З метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання правописних норм Кабінет міністрів постановляє погодитися з пропозицією Міністерства освіти та науки та Національної академії наук України щодо схвалення Українського правопису в новій редакції, розробленій Українською національною комісією з питань правопису», - написано в документі.
Як зазначається в пояснювальній записці до документа, нова редакція українського правопису розроблена на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набули поширення в різних сферах суспільного, наукового й культурного життя.
Які найпомітніші новації диктує новий правопис?

1. Використання фемінітивів. У новому правописі закріпили тенденцію до утворення фемінітивів. Фемінітиви утворюють за допомогою суфіксів -к, -иц (я), -ин(я) та інших від іменників чоловічого роду.
Наприклад: директорка, кравчиня, поетеса, членкиня, гінекологиня.

2. Числівник «пів» з іменниками окремо. «Пів» зі значенням «половина» пишемо окремо з іменником – загальною та власною назвою у формі родового відмінка.
Наприклад: пів аркуша, пів відра, пів літра, пів міста, пів Європи, пів Києва.
Якщо ж «пів» з іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то пишемо їх разом (піваркуш, південь, півкуля, півмісяць).

3. Відмінювання чоловічих імен. Іншомовні чоловічі імена з основою на г, к, х матимуть закінчення -у в кличному відмінку.
Наприклад: Петрику, Іванку, Джеку, Жаку, Людвигу.
Також у правописі внесли уточнення щодо утворення кличного відмінка від чоловічих імен Ілля, Ігор, Лазар, Олег. Ім’я Олег матиме дві паралельні форми.
Правильно: Ілле, Ігорю, Лазарю, Олегу (Олеже).

4. Верґілій та Ґете, харакірі та гінді. У прізвищах та іменах людей допускається передавання звуку [g] двома способами: буквою г (Вергілій, Гете, Гуллівер) і шляхом імітації іншомовного [g] буквою ґ (Верґілій, Ґете тощо). 
Звук [h] ми переважно передаємо буквою г: гандбол, гінді... За традицією в окремих словах, запозичених з європейських та деяких східних мов, [h] і фонетично близькі до нього звуки передаємо буквою х: харакірі, шахід, Мухаммед.

5. Проєкт, тілолог і павза. Слова з латинським коренем -ject- [je] передаються на письмі українським є. 
Наприклад: об’єкт, траєкторія, проєкт.
Звук [th] у словах грецького походження, який раніше передавався літерою ф, тепер також може передаватись літерою т. Можна вживати дві паралельні форми.
Наприклад: анафема / анатема, ефір / етер, філолог/тілолог.
У словах, що походять з давньогрецької та латинської мов, буквосполучення au передається через ав: автентичний, автобіографія, автор. Також правопис дозволяє вживати паралельну форму з буквосполученням ау: аудиторія та авдиторія, пауза та павза.
Іменники третьої відміни із закінченням на -ть після приголосного у родовому й давальному відмінках матимуть два варіанти закінчення на -і та -и.
Це ж правило працює для слів «кров», «любов», «осінь», «сіль, «Русь», «Білорусь».

6. Назви автівок і техніки. Назви виробничих марок технічних виробів (машин, приладів) беремо в лапки і пишемо з великої букви: автомобілі «Нісан», «Вольво», літак «Боїнг 777». Але назви самих виробів беремо в лапки і пишемо з малої букви: «нісан», «вольво» (автомобілі), «боїнг» (літак).
Назви сайтів без родового слова пишемо з маленької букви (твітер, ґуґл). Назви сайтів з родовим словом пишемо з великої букви та в лапках (мережа «Фейсбук», енциклопедія «Вікіпедія»). Назви сайтів, ужиті як назви юридичних осіб, пишуться з великої літери та без лапок (РНБО ввела санкції проти Яндекса).

7. Ексміністр, але екс-Югославія. Слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер- треба писати разом: ексміністр, віцепрем’єр, оберофіцер, унтерофіцер, антивірус.
З власною назвою такі компоненти пишемо з дефісом: екс-Югославія. 
8. «И» на початку слова. Це компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери «и» на початку слів. У проекті нового правопису надається перевага літері «и», однак перед приголосними «н» та «р» можна вживати два варіанти написання: «індик» та «индик», «ірод» та «ирод» тощо.

ВІД РЕДАКЦІЇ

«Яблуко розбрату» від вітчизняних тілологів

«За 20 років спілкування з колегами з різних регіонів України – від Донбасу до Закарпаття, я практично ні від кого не чув слів «павза», «членкіня» чи «тілологія», - прокоментував в соцмережі новоутворення правопису журналіст з Камянського Валентин Фіголь. – Читаючи багато різної літератури – від віршів до документів, я не бачу, щоб ці слова ставали популярними, як те стверджують автори пояснювальної записки до постанови про правопис».
Отже, уряд підсунув українцям чергове «оновлення». Хтось на цих змінах написав собі дисертацію, хтось зробив кар'єру. Купа посадовців отримуватимуть заробітну платню за впровадження новоутворень у життя. Хтось ще заробить грошей на друкуванні нових підручників та словників… Викладачі матимуть мороку з засвоєнням нових правил, а учні – з переучуванням по-новому. 
З практики відомо: будь які нові правила в наскрізь корумпованій державі – нова годівниця для управителів.
До того ж новий правопис вже став темою дискусій та сварок. Одні українці сміються над незвичними словами: «тілосот» замість «філософ» тощо. Інші називають критиків мало не зрадниками та запроданцями. І це лише початок: новий правопис ще не почали силоміць впроваджувати в навчальний заклад, ламаючи через бюрократичне коліно мову Тараса Шевченка, Олеся Гончара та Ліни Костенко.