Про це пише Ігор Гужва на своїй сторінці в Facebook.

Прийняття "антиколомойського" закону.

Що важливо знати і розуміти.

1. Закон для Коломойського неприємний, але не смертельний. Життя і смерть Коломойського зберігаються не в законі, а в рішеннях судів щодо конфіскації його майна в рахунок погашення боргів перед НБУ та ПриватБанком (а там на мільярди доларів). Саме за те, щоб про ці борги всі забули, а не за повернення ПриватБанку і бореться Коломойський. І закон на цей процес впливає лише опосередковано. Безумовно, якщо б суд прийняв рішення повернути ПриватБанк Коломойському, то це серйозно посилило б його переговорну позицію. Але і відсутність такого рішення, через прийняття "антиколомойського" закону, не означає, що активи почнуть конфісковуватись. Якщо цю операцію не провернув Порошенко, то куди менш імовірно, що її зможе провернути Зеленський, який гірше за Порошенка контролює суди і силові структури, та й до того ж пов'язаний з Коломойським тисячами ниток.

2. Але прийняття закону важливе в політичному сенсі. Він показує, що Коломойський перетворюється з головного гравця на одного з олігархів, близьких до влади. Йому пропонується задовольнятися тим, що у нього вже є (а також тим, що відбирати у нього нічого не будуть), але не претендувати на більше. І це, прямо скажемо, дуже непогані за теперішніх часів умови для Коломойського. Але корективи в цю ідилію може внести Захід.

3. Чи дасть МВФ кредит після прийняття "антиколомойського" закону? Точніше, це є останньою умовою, як зараз всі говорять? За сигналами, які зараз надходять із Заходу, там до Зеленського накопичується недовіра через звільнення Рябошапки, Гончарука, Верланова і Нефьодова, згортання реформи Супрун і погроз кримінальних справ проти неї. Перший транш, можливо, і дадуть. А потім з'являться нові умови. В першу чергу кадрові. А також, не виключено, щодо конфіскації активів Коломойського. І якраз це і є для олігарха критичним моментом, настання якого і він, і Зе, хотів би уникнути. Тобто прийняття закону – це не кінець війни, а лише один з епізодів. Ймовірно, з урахуванням такої перспективи олігарх і його група підтримки продовжить лінію на ослаблення влади Зеленського, щоб у того просто не було можливостей завдати удару по Коломойському, навіть якщо він на це все-таки зважиться.

4. Зеленський продовжує намагатися всидіти на двох стільцях - зберегти колишній курс відносин з МВФ, але залишити за собою хоч якісь суверенні права. Наприклад, щодо кадрової політики. Або ж можливість поставити на паузу реформу Супрун. Але при збереженні тотальної залежності від МВФ зробити це буде практично неможливо. А тому чіткий курс в ту або іншу сторону все одно доведеться вибирати.