Екіпаж загинув смертю хоробрих:

    мл. л-нт Вдовенко Іван Тимофійович, 1920г.р., командир екіпажу, пілот, українець, Герой Радянського Союзу (посмертно);

    л-нт Гоманенко Микита Васильович, 1914г.р., штурман, українець, Герой Радянського Союзу (посмертно);

     мл. с-нт Карпов Володимир Петрович, 1920г.р., стрілець-радист, орден Леніна (посмертно)

     мл. с-нт Пулатов Мірза, 1920г.р, повітряний стрілок, орден Червоного Прапора (посмертно).

       Один з небагатьох відомих епізодів бойової діяльності авіації в р-ні Дніпропетровська, і тільки завдяки нагородженням став широко відомий. Орденами і медалями в 41 році сильно не розкидалися, і за героїзм нагороджували тільки тих, хто на момент нагородження не був у полоні, не пропав безвісти або був незаперечний факт загибелі.

Як для льотчиків, то більшість що не повернулися з бойового вильоту, просто вважалися безвісти зниклими і відповідно родина не могла розраховувати на матеріальну допомогу. Величезні втрати техніки і льотного складу, в перші місяці війни, на довгі десятиліття, виявилися прихованими за грифом «цілком таємно». Відкриття архівів дозволяє не тільки показати правду перших важких місяців війни, але і долі тих хто не повернувся з бойових вильотів.

       1-я шкільна бомбардувальна авіаційна дивізія сформована 11 серпня 1941 року на базі Мелітопольського військового авіаційного училища льотчиків-спостерігачів і штурманів. Після формування, з 11 серпня, приступила до ведення бойових дій в районах міст Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ, знищуючи живу силу і техніку противника руйнуючи переправи через річки Дніпро і Мокра Сура. Оснащена літаками Р-5 і його модифікацією P-Z, на той час безнадійно застарілих. Втрати були великі, так як бойові дії часто вела без прикриття винищувальної авіації.

     17.08.1941г. 70 бойових вильотів, бомбові удари по техніці і живій силі супротивника, попутно ведучи розвідку західного берега Мокрої Сури. Знищення скупчення танків в ярах в р-ні Криничок, Варваропавлівки, Новоселівки, Іванівки. Скинуто 264 авіобомби, витрачено 3080 патронів. У р-ні Миронівки і Варваропавлівки втрачено шість літаків. Літаки розбиті і згоріли. У р-ні Криничок загинув мл. л-нт Козленко Дмитро Іванович. Літак загорівся від вогню зенітної артилерії, Козленко вистрибнув на парашуті, але той згорів в повітрі. Пілот розбився. Решта екіпажів повернулися в частину.

       18.08.1941г. 37 бойових вильотів, бомбові удари по західному березі Мокрої Сури. Скинуто 146 бомб, витрачено 2000 патронів. Загублено 6 літаків, 13 людей поранено, в частину повернулися 10 осіб. Літак капітана Кузнєцова, кращого штурмана ескадрильї, був підбитий винищувачем, пілота знайдено в кабіні з розбитим черепом в р-ні Криничок. Літак капітана Калачова, командира ескадрильї, збитий. Пілот важко поранений. При підході нашого танка покінчив життя самогубством з пістолета «ТТ» в р-ні Криничок.

     19.08.1941г. 48 бойових вильотів, бомбові удари по західному березі Мокрої Сури на відрізку Кринички-Новоселівка. Скинуто 200 бомб, витрачено 3500 патронів. У групі два вильоти здійснив Герой Радянського Союзу майор Топалер. У повітряному бою в р-ні ст. Баглій смертельно поранений в груди сержант Попов.

       20.08.1941г. 36 бойових вильотів, бомбові удари в р-ні Варваропавлівки, Дніпродзержинська. Скинуто 144 бомби, витрачено 3600 патронів. Поранено двоє пілотів. В р-ні ст. Баглій, 8 літаків були атаковані ланкою німецьких МЕ-109. Мл. л-нт Гераськін точної чергою з кулемета відкрив рахунок збитим ворожим літакам.

     21.08.1941г. 63 бойових вильоти, бомбові удари в р-ні ст..Баглій, Верхньодніпровська, Дніпродзержинська. Удари наносилися з похилого пікірування. Скинуто 220 бомб, витрачено 2750 патронів. Загублено 6 літаків. У р-ні Єлизаветівки загинули мл. л-нт Романенко К.К. і сержант Карпов В.К.

     22.08.1941г. 24 бойових вильоти, бомбові удари в р-ні Карнаухівських хуторів, ст. Баглій. Скинуто 96 бомб, витрачено 1350 патронів. Загублено 4 літаки, загинули л-нт Бочков і сержант Мазур.

       Зменшити втрати бойової бомбардувальної авіації, на застарілій тихохідної основі, можна було застосуванням її в нічний час. Так в р-ні обласного центру по переправах і скупченню військ відпрацьовували «тихоходи» ТБ-3 з аеродромів у Ворошиловграді і Рогані, з екіпажами в вісім чоловік. ТБ-3 мав на озброєнні 4 кулемети і міг піднімати до 5т бомб. При дальності польоту в 1350 км мав максимальну швидкість всього 197 км / ч. Морально застарів до середини тридцятих.

     У двадцятих числах серпня посилено відпрацьовували по Мокрої Сурі, по ст. Верховцево, Сухачівка, бомбили міст і завод в Дніпропетровську і гирлі Самари. З бойового вильоту, в р-н Сухачівки, не повернувся літак ст. л-та Філіппова.

       Зниклий безвісти 27.08.1941г. екіпаж ТБ-3:

Філіппов Костянтин Олексійович, ст. л-нт, заст. командира ескадрильї

Зуєвський Генадій Володимирович, мл. л-нт, пілот

Войтенко Дмитро Григорович, л-нт, штурман

Бондаренко Іван Павлович, в /техн, бортовий механік

Чуйко Іван Калинович, в /техн., бортовий механік

Резванцев Іван Захарович, сержант, стрілок-радист

Касаткін Микола Олександрович, ст. сержант, стрілок

Безпрозванний Прохор Єрофійович, ст. сержант, стрілок

       Екіпаж, за знайденими архівними документами так і залишився всі ці роки безвісти зниклим і для звітної статистики і для рідних і близьких. Буквально недавно, перевіряючи список імен на братській могилі в селі Могилів Царичанського р-ну, вдалося встановити, що весь цей екіпаж похований саме там. Чи був підбитий зенітною артилерією і не дотягнув до свого аеродрому, чи  була інша причина, скоріш за все так і залишиться загадкою. Але можливо прочитавши матеріал, дивись, хто і знайде своїх пращурів, що не повернулися з бойового завдання.

Віктор Ольгашко

Лейтенант Гоманенко М.В. (зліва) і молодший лейтенант Вдовенко І.Т.

Бомбардувальник  ДБ-3

Бомбардувальник  Р-5 над полем бою​​​​​​​

Бомбардувальник ТБ-3​​​​​​​

Гранітна плита з іменами членів зниклого безвісти екіпажу ТБ-3 (с. Могилів)​​​​​​​

​​​​​​​