З 1 квітня екстрена медична допомога в Україні фінансуватиметься по-новому. Тепер державні кошти отримуватимуть центри, які укладуть угоди з Національною службою здоров'я України. Як це вплине на функціонування швидкої допомоги – розбиралися журналісти "5-го".

Швидше реагування, краща координація, нові автомобілі. З 1 квітня, коли в Україні стартує другий етап медичної реформи, зміни обіцяють і для центрів екстреної допомоги по всій країні. Їм держава планує виділити більше коштів, ніж раніше.

"Донецький центр екстреної медичної допомоги отримає на 208 мільйонів більше, Запорізька область – на 117, Київ – на 15. А загалом за 9 місяців НСЗУ спрямує на оплату екстреної допомоги близько 4,7 млрд гривень", – повідомила в.о. голови Служби здоров'я Оксана Мовчан.

Центри екстреної допомоги по всій країні готові укладати контракти з Національною службою здоров'я. Вона оплачуватиме не окремо надані послуги, а загалом готовність виїжджати на виклики. Від кількості мешканців певного регіону залежатиме, якою буде ця сума. Водночас держава виділятиме кошти і на придбання нових швидких. Торік 433 таких автомобілі отримали шість регіонів.

"У цьому році на це закладено ще 1 мільярд 992 млн, здається, близько 1 мільярда на закупівлі автомобілів у інших регіонах", – зазначив заступник міністра охорони здоров'я Дмитро Луфер.

Лікарі заспокоюють: як і раніше виїжджатимуть на виклики і до тих пацієнтів, які не уклали контракти з сімейними лікарями. Частину хворих зі складними діагнозами прийматимуть медзаклади, на базі яких створять лікарні інтенсивного лікування. Дорога до них має займати не більше як годину.

"Ми встигаємо зараз, це ті самі лікарні. Тільки інакше називатимуться, мають зробити замість приймальних відділень відділення екстреної допомоги. Це краще для екстреної допомоги, бо ми привозимо хворого, його тут же забирають і починають надавати допомогу", – пояснює завідувач відділення Київського обласного центру екстреної меддопомоги та медицини катастроф Олег Куц.

Киянка Валентина до нових перспектив ставиться з осторогою. Каже: днями викликала швидку для своєї доньки, якій стало погано. Вдалося зробити це лише з другого разу.

"Вони кажуть: а ми до вас не приїдемо. – А чому? – Намагайтеся впоратися самотужки. Ми не виїжджаємо, бо, згідно з медреформою і правилами, ми не реагуємо на 39,2. І взагалі, 18 років – це вже не дитина. – Я поклала трубку, і ми чуємо гуркіт, вона пішла в туалет і втратила там свідомість. І коли я подзвонила вдруге, була дуже емоційна, кричала, і через 20 хвилин вони приїхали", – розповіла Валентина Мольдерф.

Лікарі переконують: завжди готові надавати допомогу, якщо це необхідно.

"Питання не в тому, що швидка не хоче їхати, швидка їде, але якщо є можливість передати на невідкладну, сімейному лікарю, то воно передається", – переконує Олег Куц.

Водночас чиновники просять пацієнтів не викликати швидку за умов, коли ситуація не є критичною.

"Якщо у вас підвищена температура, не 39 градусів, ви ще не починали її збивати, а на вулиці дощ і ви не хочете іти до сімейного лікаря, то це ще не привід для виклику швидкої, бо коли ви викликаєте на таку річ як швидку, десь є людина з ДТП чи інфарктом, яка потребує її більше", – наголошує Тетяна Бойко.

Зміни, які настануть в українській медицині після 1 квітня, на пацієнтів вплинуть лише позитивно. Принаймні в цьому переконують чиновники. Швидка і далі приїздитиме на виклики. Головне, щоб вони підпадали під категорію екстрених.

Петро Троць, Анна Несевра, "5 канал"