Пані Олена була однією з перших в черзі зранку...

Цю історію порушеного мирного життя звичайної української родини, розповіли волонтери організації "Карітас" Кам'янське на своєї сторінці в Фейсбуці.

Дівчата звернули увагу на неї, бо надворі в той день було досить прохолодно, а жінка сиділа в літніх капцях на босі ноги. Знайшли новенькі шкарпетки, запропонували гарячого чаю. Жінка спочатку ніяковіла, а потім, трохи заспокоївшись, поділилась своєю історією.

Вона приїхала з одного із сіл Бахмутського району, там де річка Бахмут впадає в Сіверський Донець. Має дорослого сина та двох доньок – 17 і 12 років.

Коли почалась війна жінка до останнього сподівалась, що все обійдеться, але все-таки вивезла дітей в безпечне місце. В село зайшли наші війська. Обстріли не припинятись ні вдень, ні вночі.

«Щоб ворог не зміг пройти, наші хлопці підірвали греблю, - розповіла жінка. – Сказали, що краще виїхати, бо з кожним днем стає все небезпечніше. То ж я зібрала найнеобхідніше та виїхала. Чоловік відмовився покидати оселю».

У Кам’янському знайшовся чоловік, який безкоштовно дав притулок пані Олені в своєму будинку. Разом з нею під одним дахом проживає ще три родини. Посуду на всіх не вистачає, тому жінка звернулась у Карітас за допомогою.

«Хочеться, щоб наші хлопці швидше перемогли. Дуже хочу додому», - не стримуючи сліз, промовила пані Олена.