До уваги платників: вебінар «Релокація бізнесу: які умови оподаткування та звітування?»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Особливості релокації на території України, уникнення подвійного оподаткування при релокації за кордон – такі теми розглядатимуться під час вебінару, який відбудеться 14 червня 2022 року.
Початок вебінару об 11 год. 00 хв.
Приєднатися до вебінару можна за посиланням:
https://us02web.zoom.us/j/89238570484?pwd=MW5VczdKWXdydlRWTnkwQ2N0dEJ1U…;
Meeting ID: 892 3857 0484
Passcode: 428473
Нагадаємо, що Державна податкова служба України спільно з Радою бізнес-омбудсмена започаткували серію вебінарів для бізнесу з актуальних питань оподаткування. Вони тривають протягом травня – червня поточного року в онлайн режимі, долучитися до них мають можливість усі бажаючі.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/587903.html

Протягом січня – травня 2022 року контакт-центром ДПС опрацьовано 317,6 тис. звернень платників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/587801.html повідомила.
Протягом січня – травня 2022 року Контакт-центром ДПС прийнято 317,6 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень 292 тис. отримано у телефонному режимі, 2,1 тис. – електронною поштою і факсом  та 23,5 тис. чатом в месенджерах.
Найчастіше платники зверталися з питань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб, стану обробки електронної звітності, податку на додану вартість, єдиного податку та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР). 
Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку року фізичні та юридичні особи здійснили майже 1,4 млн відвідувань ЗІР.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – травня 2022 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 911 уніфікованих запитань - відповідей та внесено 926 у новій редакції.
Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:
- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;
- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

Платники Дніпропетровщини з початку поточного року до державного бюджету спрямували понад 3 млрд гривень ПДФО

З початку 2022 року платниками Дніпропетроської області до загального фонду державного бюджету спрямовано понад 3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з 2021 роком сума надходжень ПДФО збільшилась на понад 72,6 млн грн, або на 2,4 відсотки.
Звертаємо увагу, що податковий агент має право на підставі поданої заяви повернути з бюджету або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого ПДФО, яка була перерахована до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.
При цьому у разі наявності переплати, податковий агент має право не сплачувати ПДФО в межах такої переплати.

Рентні платежі від платників Дніпропетровського регіону до місцевих бюджетів у 2022 року перевищили 1,8 млрд гривень

Платники рентної плати у січні – травні 2022 року поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на суму понад 1,8 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 1 млрд грн, або на 124,5 відсотків.
Нагадуємо, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного» запроваджено механізм справляння рентної плати за видобування газу природного із застосуванням трьох ступенів ставок в залежності від фактичних цін, які відповідають розрахованій Мінекономіки щомісячній середній ринковій ціні у європейському сегменті ринку.
Декларування податкових зобов’язань з рентної плати до затвердження відповідних змін здійснюється в чинній формі Додатку 2 прим. 1 до Податкової декларації з рентної плати у порядку, наведеному в умовному прикладі, розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/577693.html.

До уваги суб’єктів господарювання, які мають у статутному фонді частку державної власності!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету в розрізі коду бюджетної класифікації, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» зі змінами та доповненнями.
Класифікацію доходів бюджету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями.
Суб’єкти господарювання, у яких в статутному фонді є частка державної власності сплачують дивіденди з податку на прибуток за такими кодами:
21010000 «Частина чистого прибутку (доходу) державних або комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна або комунальна власність»;
21010100 «Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону»;
21010200 «Надходження від сплати частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до державного бюджету відповідно до ст. 25 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»;
21010300 «Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету»;
21010500 «Дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність»;
21010600 «Надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), із сплати частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього боргу), що склався станом на 01 січня 2018 року, який сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей»;
21010700 «Надходження від сплати дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»;
21010800 «Дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно Автономної Республіки Крим, комунальна власність»;
21010900 «Заборгованість за минулі періоди із сплати частини чистого прибутку (доходу) Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та її підприємств».

Про оподаткування ПДФО доходу фізособи у вигляді відсотків (дисконту) від володіння облігаціями

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включаються, зокрема пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Норми передбачені п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються, зокрема, сума доходів, отриманих платником ПДФО у вигляді процентів, що нараховані на державні цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, та на боргові зобов’язання Національного банку України, а також сума доходів, отриманих нерезидентами у вигляді процентів, нарахованих на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, якщо такі цінні папери придбані нерезидентами за межами території України через уповноважених агентів – нерезидентів, або процентів, отриманих нерезидентами за надані державі чи міському бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи віднесені до витрат Національного банку України, або за надані суб’єктам господарювання кредити (позики), виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями (п.п. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи отримані у вигляді відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підпунктом 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ визначено, що ставка ПДФО на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюється у розмірі 18 відсотків.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

ФОП – «загальносистемник» суми акцизного податку з реалізованих в роздрібній торгівлі підакцизних товарів в обліку не відображає 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що акцизний податок – це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПКУ як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Норми встановлені п.п.. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Підпунктом 177.3.1 п. 177.3 ст. 177 ПКУ визначено, що не включаються до доходу фізичної особи – підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Пунктом 1 розд. І Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Не включаються до доходу фізичної особи – підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (абзац другий пункту 2 розд. ІІ Порядку № 261).
Типова форма не передбачає відображення фізичною особою – підприємцем доходу, який не включається до загального оподатковуваного доходу такої фізичної особи – підприємця.
Отже, суми акцизного податку з реалізованих фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включаються до його доходу та витрат та не відображаються в Типовій формі, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Щодо підстав для відмови у реєстрації платником єдиного податку третьої групи на 2 відсотки доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що реєстрація платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу здійснюється за результатами обробки заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
Опрацювання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до норм ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не є предметом камеральної перевірки.
При цьому підставами для відмови у реєстрації платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу є здійснення суб’єктами господарювання діяльності, визначеної п.п. 9.3 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/582709.html

У який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що засобами фіскального сервера ДПС України ведеться облік виданих діапазонів для програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи із присвоєними фіскальними номерами із діапазону).
Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів із фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».

Чи підлягають поверненню суми сплаченого збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, якщо декларація визнана не прийнятою з причин неповної сплати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Норми визначені абзацом першим п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в Декларації, у встановлений підрозділом 9 прим. 4 розділу XX ПКУ строк Декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності (абзац шостий п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ).
У такому випадку сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченою.
Повернення помилково сплаченої суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Отже, у разі сплати в неповному обсязі декларантом суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності, декларація вважається неподаною, а розмір сплаченої частини збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченим, та може бути поверненим на підставі заяви платника у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Податкові органи у період воєнного стану мають право проводити фактичні перевірки за певних підстав
 
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Законом України від 01 квітня 2022 року № 2173-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, п. 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п. 69.27.
Відповідно до вищезазначеного підпункту тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.
Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:
► отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;
► отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб’єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.
У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

До уваги юридичних осіб – платників плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Нормами п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Звертаємо увагу, що у разі використання витягів технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що не віповідають вимогам ПКУ, необхідно уточнити суми податкових зобов’язань зі плати за землю.