Згідно зі статтями 24 та 26 Кодексу законів про працю:

• Працівник не може почати роботу без оформленого трудового договору та повідомлення відповідного органу щодо прийняття на роботу.

• Стандартний строк випробування – до трьох місяців, у деяких випадках – до шести місяців за погодженням з профспілкою; для робітників – не більше одного місяця. Дні, коли працівник фактично не працював, до випробування не зараховуються.

• Після закінчення терміну працівник вважається таким, що витримав випробування, і звільнення допускається лише на загальних підставах.

• Якщо роботодавець встановлює невідповідність працівника посаді, його можна звільнити протягом строку випробування, письмово попередивши за три дні. Таке рішення може бути оскаржене у порядку трудових спорів.

• Випробування не передбачає безоплатної роботи – працівник обов’язково отримує зарплату за встановленими умовами.