«Замість отруйного диму від спаленого листя, радимо його компостувати. Вийде подвійна користь. І для здоров’я, і для екології», – зазначила директорка департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації  Ірина Понікарова.

Аби вийшов компост, потрібно декілька складових. Найперше, біорозкладний субстрат: опале листя, солома, подрібнене гілля, тирса, картон. Наступний пункт: органічні відходи з високим вмістом азоту. Підійдуть рештки овочів, фруктів, чайна заварка, кавова гуща, молода рослинність. 

Усі складові спочатку потрібно подрібнити. Так швидше відбуватиметься процес компостування. Далі шарами закласти субстрат та органіку.

Час від часу компост потрібно перемішувати. У жодному разі не утрамбовувати. Суміш має бути повітряною. А ще вогкою, але не надто.

Чим тепліше погода, тим швидшим буде процес. Однак і сам компост продукує тепло. Коли компостування буде «у розпалі», суміш почне нагріватися. Температура всередині може сягати понад +60 С.

Добриво має вийти вже за декілька місяців. Ним можна підживлювати рослини: на клумбі чи городі або навіть кімнатні у горщиках.