На виставці експонуються: збірники поезій, копії документів про життя і творчість поета, колекція Кобзарів. Найдорожчий для архівістів «Кобзар» (орієнтовний період видання 1911–1917 роки), подарований архівному управлінню О.Ковалем.

 Колекція збірників творів поета поповнилась новими екземплярами та портретом Т.Г.Шевченка.

 Частиною виставки є копії сепій Т.Г.Шевченка – малюнки, що їх виконали фарбою сіро-коричневого кольору, відомою під назвою сепії (виготовляється з так званої чорнильної залози морських каракатиць).

 До сепії Шевченко звертався дуже часто, особливо в період заслання у Казахстані, і створив чудові зразки своєрідного монохромного живопису, віртуозно використовуючи прозорість фарби, найтонші градації коричневого кольору. В цій техніці він досяг виняткової майстерності відтворення простору, світлотіньового моделювання предметного оточення, психологічної його характеристики. Сепію художник використовував у роботі над ілюстраціями, для виконання підготовчих малюнків до гравірування, в пейзажних замальовках і особливо успішно – в портретах і сюжетних малюнках, що мають самостійне мистецьке значення. Він настільки призвичаївся до цієї фарби, що, коли не її не було під рукою, розробляв до тону її бістр. Бістр – чорно-біла фарба, яку виготовляють із сажі букового дерева.

Шевченко почав використовувати сепію ще під час навчання в Петербурзькій Академії мистецтв. Він міг бачити малюнки свого вчителя

К. Брюллова, виконані в Італії і Греції. До цієї техніки він вдавався в роботі над малюнками, які виконав на Смоленському кладовищі, зокрема, працюючи над картиною “Хлопчик - жебрак, що дає хліб собаці”, за яку у вересні 1840 здобув срібну медаль 2-го ступеня. Сепією виконано ілюстрацію до повісті М. Гоголя “Тарас Бульба”(1842), а також два начерки “Сліпий” (“Невольник”) (1843).

Підготовлено архівним управлінням Кам’янської міської ради