Максиму 7 років, а його родина вже двічі була змушена тікати від війни. Перший раз у 2014 році мама разом зі старшим сином переїхала з Луганська до Сєвєродонецька, де і народився Максим. А в 2022 - вже і Максимко відчув наслідки російської агресії. Мама хлопчика згадує: «З першого дня війни ми ховалися у вологому підвалі. Я дуже хвилювалась за синів, тому що з кожним днем залишатися в місті ставало небезпечніше. Через три тижні із Сєвєродонецька нас евакуювали поліцейські». Жінка доповнює: «Про іграшки навіть і мови не було. Швидко зібрали документи та найнеобхідніші речі».

Вже тоді маленький, але дуже сильний хлопчик розумів, що зараз найголовніше дістатися до більш безпечного місця. Коли виїжджали, було страшно: вибухи, постріли, земля дрижала.

Зараз родина мешкає у м. Кам’янське. Максим пішов у перший клас до місцевої школи, йому дуже подобаються однокласники та вчителька. Попри свій вік, хлопчик дуже розумний, постійно підтримує матусю та майже все намагається робити самостійно. Хоч йому і довелося швидко подорослішати, однак, як і всі діти - дуже любить гратися іграшками. Ювенальні поліцейські запросили Максима до управління поліції, пригостили солодощами та подарували йому інтерактивну іграшку. Хлопчик подякував за подарунок та пообіцяв повернутися в поліцію вже працювати.

Мама каже: «Максим вірить в перемогу та впевнений, що обов`язково повернеться у своє красиве та квітуче місто».

Віримо, що небо над нашими дітьми буде мирним, а кожен день буде добрим і цікавим.