Такі висновки зробили у Державному науково-технічному центрі. 

«Жоден сценарій подій на ЗАЕС не потребує проведення йодної профілактики!

Йодна профілактика – це насичення щитоподібної залози стабільним йодом для унеможливлення поглинання нею радіоактивних ізотопів йоду та попередження її опромінення.

Радіоактивний йод утворюється тільки за умови роботи енергоблока на потужності. Тобто, тоді, коли енергоблок АЕС генерує електроенергію. Останній діючий енергоблок Запорізької АЕС було переведено в стан зупину у вересні 2022 року. А це означає, що енергоблоки ЗАЕС знаходяться в зупині щонайменше 9 місяців та не генерують електроенергію протягом цього часу.

Найдовший період напіврозпаду, коли кількість радіоактивної речовини зменшується в два рази, з ізотопів йоду має йод I-131, котрий становить близько 8 діб. Решта ізотопів радіоактивного йоду має ще коротший період напіврозпаду. Це в свою чергу означає, що з моменту зупину енергоблоків ЗАЕС пройшло щонайменше 34 періоди напіврозпаду даного ізотопу йоду. Тобто, його активність в останньому зупиненому реакторі на ЗАЕС зменшилась в мільярди разів порівняно з вереснем 2022 року.

Таким чином, йодопрофілактика має сенс тоді і лише тоді, коли є реальна загроза надходження радіоактивного йоду в організм. А його на ЗАЕС немає.

Отже, при гіпотетичній аварії чи теракті на ЗАЕС викид радіоактивних речовин не міститиме ізотопів йоду. Саме тому, йодопрофілактика не потрібна.

Вживання препарату калію йодиду за таких умов є не лише марним, але й шкідливим.

Рішення про прийом йоду приймається місцевими органами виконавчої влади на основі прогнозу радіаційної обстановки та на підставі наданої місцевим органам виконавчої влади інформації від представників експлуатуючої АЕС організації, МОЗ України, ДСНС України

Закликаємо довіряти офіційним джерелам інформації. Слідкуйте за нашими оновленнями», - йдеться в повідомленні Центру.