На цьому етапі успіхи контрнаступу вимірюються не лише площею деокупованих територій, але й знищенням військових спроможностей ворога (складів, місць зосередження особового складу). Це важлива, але не завжди помітна робота.

Українські війська наступають на півдні та під Бахмутом і водночас стримують ворожий наступ на сході. Попри всі зусилля, окупантам не вдається просунутися вперед.

Сили оборони наступають та звільняють території в умовах переваги противника – як в озброєнні, так і в кількості особового складу.

Наступаючи українські війська зазнають значно менших втрат, ніж ворог, який тримає оборону на добре обладнаних позиціях. Це – наслідок професійного та ретельного планування операцій.

Твердження російської пропаганди про «розчарування НАТО» українським контрнаступом – фейк. Учасники Вільнюського саміту не давали жодних коментарів щодо результатів операції, а генсек НАТО Столтенберг напередодні позитивно оцінив успіхи ЗСУ.