ещодавно у Варшаві відбулася міжнародна конференція з майстер-класами «Заповнення сліпих зон. Розміщення України на контурній карті Європи», організатором якої виступила фундація OBMIN у співпраці з Міністерством культури та інформаційної політики України, посольством Німеччини у Варшаві, Інститутом Гете у Варшаві, колегіумом Імре Кертеш в Єні, Представництвом Єврокомісії у Варшаві за підтримки фундації польсько-німецької співпраці, Герда-Хенкель-Штифтунг, EY Польща, фонду родини Марії Примаченко.

Учасниками події стали представники музеїв з України, Німеччини та Польщі. Музей історії міста Кам’янське на конференції представляла директорка, кандидатка історичних наук Наталія Буланова.

Робочі дні конференції були наповнені справжнім інтенсивом з навчання, фахових комунікацій, неформального спілкування. Офіційне відкриття конференції відбулося у Форті Сокольницького, пам'ятці архітектури середини ХІХ століття. Під час привітань від організаторів конференції та інших офіційних осіб  наголошувалось на тому, що Україна бореться за свободу Європи, її історію та культуру і уявити Європу без України неможливо.

Велика увага була приділена цифровізації, провадження якої дозволить зберегти національну спадщину. Темою спілкувань стали питання про об'єднання політики культури і традицій, про ідентифікацію України у сучасному світі, про те, що її культура – це другий фронт, про візії героїчної України в Європі, зміну наративу і переформування ставлення до нашої держави як частини колишнього радянського союзу, усвідомлення того, що Україна завжди була частиною європейської сім'ї. Польські та німецькі музейники відзначали, що Україна швидко змінюється і багато напрацьовує саме під час війни.

В програмі заходу відбулася панель «Формування наративу: якою ви хотіли би бачити Україну? Та якою її бачать інші», під час якої заступниця міністра культури та інформаційної політики України Анастасія Бондар у розмові з доктором Каєм Олафом Лангом обговорювали теми, що стосуються існування культури під час війни, проєкції креативного сегменту, активний розвиток діджиталізації та її інтеграцію в життя, про нагальні потреби українських музеїв у програмному забезпеченні та спільні проєкти зі збору техніки з іноземними партнерами, про створення спеціальних бомбосховищ, релокацію музейних колекцій, а також про те, що Україна стає прикладом для інших країн у справі розробок в напрямку збереження національної культури і спадщини.

Для учасників конференції відбулася серія майстер-класів з формування наративу та ефективної комунікації від європейських кураторів, медіа-експертів, директорів музеїв та національних галерей, а також майстер-клас «Оцифрування в музейній практиці: з якою метою та в який спосіб?», як процесу під час кризи. Анастасія Бондар підкреслила необхідність створення реєстрів колекції українських музеїв, а польські колеги поділились досвідом своїх музеїв в цьому напрямку.

На панельній дискусії «Реалізація проектів на практиці, можливості фінансування починань українських музеїв» представники європейських культурних інституцій розповідали учасникам про досвід втілення власних культурних проєктів та можливості для українських музейників в цьому напрямку. Окремою сторінкою конференції стала зустріч з заступником посла Німеччини у Варшаві та представниками Єврокомісії в Польщі, які висловили щирі і теплі слова підтримки українським музейникам.