Михайло, вдвох з побратимом, зупинили атаку російських диверсантів, які намагалися “тихо зайти” на позиції окремої бригади територіальної оборони ЗСУ з міста Дніпро і захопити їх.

Задум ворога не вдався через “цивільне хобі” Михайла: він — затятий мисливець і звик помічати деталі навіть периферійним зором. Саме тому він помітив “зайву деталь” у “зеленці” — російського диверсанта, який зайшов з тилу в момент, коли на сусідній позиції точився запеклий бій.

Михайло каже, що вистрілив одночасно з ворогом. Куля диверсанта пробила Михайлові трапецевидний м’яз, але наш воїн виявився більш влучним. Попри рану, він продовжив бій, отримавши ще одне поранення, але навіть після цього не зупинився.

Жорсткий спротив українських воїнів затримав просування pосійської ДРГ і дав можливість включитися нашій артилерії, яка поставила кінцеву точку на спробі диверсантів прорватися на українські позиції.

Михайло з пораненими побратимами з сусідньої позиції викликали евакуацію лише коли ворог був знищений.

Після лікування Михайло повернувся до свого підрозділуі на службу.