Суду доведено, що кадровий офіцер Служби безпеки, який обіймав посаду начальника Штабу Антитерористичного центру при СБУ, здійснював державну зраду в умовах воєнного стану. Посадовець мав доступ до інформації з обмеженим доступом та відповідав за координацію заходів із протидії тероризму.

Як встановлено слідством, у березні 2018 року в столиці Австрії фігуранта завербували представники російських спецслужб. За грошову винагороду він узяв на себе зобов'язання збирати й передавати ворогові відомості оборонного характеру, в тому числі ті, що становлять державну таємницю. Відтоді він перебував на постійному зв'язку з кураторами, для конспірації використовував посередника, а шифрограми підписував особисто.

Активну діяльність фігурант розпочав після початку повномасштабного вторгнення. До його завдань входило шпигування за командними пунктами СБУ, передача даних про атаки на бізнес-центри, кількість поранених військовослужбовців і цивільних осіб. Протягом 2024–2025 років він систематично передавав інформацію про наслідки ракетних ударів по об'єктах у столиці, місцях дислокації підрозділів СБУ, дані військових частин, службові документи та аналітичні матеріали.

Крім того, фігурант передавав документи з позначкою «таємно» щодо об'єктів критичної інфраструктури, зокрема газотранспортної системи, а також відомості про плани посилення протиповітряної оборони на цих об'єктах.

У лютому 2025 року агента викрито. Під час допитів він визнав факт співпраці з російською спецслужбою за фінансову винагороду. Суд призначив найсуворіше покарання – довічне позбавлення волі.