Дніпропетровщина відома промисловістю та агроландшафтами, але в залишках старих лісів, зокрема в Самарському бору, ховаються мешканці, занесені до Червоної книги України. Серед них — вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopterus). Цей вид фіксують у регіоні вкрай рідко, і більшість місцевих жителів про нього навіть не здогадуються.

Особливості та раціон

Вечірниця велетенська — найбільший кажан не лише в Україні, а й у всій Європі. За будовою тіла та мисливськими звичками цей вид суттєво відрізняється від родичів. Дослідження біологів засвідчують нетипову харчову поведінку: окрім великих нічних метеликів і жуків, тварина полює на дрібних горобцеподібних птахів, ловлячи їх у повітрі під час нічних міграцій.

Головні факти
- Розмах крил — 41–46 см.
- Вага — 41–76 г (найважчий серед європейських кажанів).
- Спосіб життя — перелітний; долає до 1000 км між літніми сховищами та місцями зимівлі.
- Охоронний статус — вразливий вид; під захистом Бернської конвенції та Червоної книги.

Загрози та думка науковців

Для виживання виду критично важливі старі дуплисті дерева, де самиці формують материнські колонії.

Зоологи наголошують: найбільша небезпека для цих тварин — вирубування старих дуплистих дерев і суцільні санітарні чистки лісів. Вони фактично знищують природні місця розмноження. Без надійних сховищ популяція в регіоні не зможе відтворюватися.

За оцінками експертів Міжнародного союзу охорони природи, чисельність виду в Європі неухильно падає. Міжнародні екологи застерігають: серйозною загрозою для мігруючих вечірниць є зіткнення з лопатями вітрових електростанцій, розташованих на їхніх шляхах.

Як підтримати популяцію

Спостерігати за вечірницями на Дніпропетровщині складно: вони літають і полюють надто високо для стандартних методів. Але локальні природоохоронні ініціативи можуть зарадити.
- Бракує природних сховищ (дупел) — розвішувати штучні дерев'яні будиночки (бат-бокси) в лісах на висоті понад 4 метри.
- Немає даних про чисельність — використовувати ультразвукові детектори для нічного акустичного моніторингу.