До підрозділу увійшли ті, хто вже мав досвід бойових дій чи проходив службу у спецпідрозділах. «Дика качка» не одразу вступила в бій у Макарові: першу колону пропустили через селище, щоб не наражати місцеве населення на небезпеку. До того ж, на початковому етапі не мали протитанкового озброєння для бою. Таким чином підрозділ опинився (і почав діяти( в тилу ворога. Зокрема, бійці корегували для ЗСУ рух російських колон: власне росіян вони бачили з мінімальної дистанції. А завдяки гарному знанню місцевості могли підходити до позицій ворога майже упритул. На околицях Макарова «Дика качка» дала свій перший бій. Спершу табір окупантів накрила артилерія, далі в атаку пішли зведені підрозділи, включно з «Дикою качкою», знищили військових та техніку ворога. Згорілі автомобілі досі стоять там. На її тлі бійці розповідають про свій бойовий шлях та дії ворогів. З-поміж іншого, бійці «Дикої качки» нарікають, що агресори під час руху своїх колон хаотично обстрілювали мирне населення — зокрема, згадують, як на околиці Макарова на перехресті з БМП росіяни розстріляли цивільну автівку з парою пенсіонерів. А в населених пунктах окупанти ґвалтували жінок та катували чоловіків. Саме через подібні випадки «Дика качка» називає цю війну кровною, і обіцяє воювати до перемоги. Перемогою воїни називають повернення окупованих та анексованих територій та відновлення цілісності країни.